28.10.2020

Про реформи

Автор: Олена Сказко, адвокат.

Спочатку пару слів про те, що ж таке реформа і для чого вона потрібна. Звичайно, будь-яка реформа – це зміни. І якщо вибудувати шкалу змін від еволюції до революції, то реформа займе почесну серединку. Еволюційно правила ще не змінилися до необхідного системою, а до революційного «вибуху» система ще не дійшла. І абстрактний реформіст, затіваючи зміни, відповідає на питання: «1.Яка мета?» і «2.Яким способом?». І на старті було б відмінно вирішити – як і чим будемо вважати, що «дійшли»?

У чому виміряти ефективність реформи? Напевно, у фахівців і експертів є методи і шкали і вони, розумними словами та красивими графіками доводять, що «жити стало краще, жити стало веселіше». Я ж хочу отримати відповідь на питання – «якщо б, то що?». Так, метою пенсійної реформи було «розмазати» пенсійні виплати, збільшені через тривалість життя, по більшій кількості стягнутих податків з працюючих. А ефективність – збільшення розміру пенсій, за відсутності додаткового податкового навантаження на платників. Можу припустити, що мета і показник ефективності економічної реформи визначається кількістю «середніх чеків» в доході «середнього людини» в «середньому році». І не потрібна конференція економістів, що б зазирнути собі в гаманець і, як «середній людині» вирішити чи може вона купити більше або менше товарів і послуг, нічого іншого не змінюючи.

А в чому виміряти судову реформу ?!

Заявленою метою і способами реформи 2014 року була «приведення судочинства України до європейських стандартів і гарантування захисту прав, свобод і законних інтересів шляхом своєчасного, ефективного і справедливого вирішення правових суперечок на основі верховенства права».

Хочу на одній судовій справі показати ефективність. Вона швидше про «середню температуру по лікарні», нічим особливо не примітна, але досить добре показує роботу системи в цілому.

Передісторія справи: в грудні 2017 відповідач, порушивши правила дорожнього руху, потрапляє в дорожньо-транспортну пригоду і розбиває автомобіль позивача. Відповідальність винного застрахована полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, але страхова з 2016 року не провадить виплати постраждалим і знаходиться в процесі банкрутства. Позивач звертається до суду про відшкодування винуватцем шкоди, який йому було завдано.

І починається найцікавіше – те, що характеризує роботу судової системи України за формою і суттю:

Липень 2018 року – подача позову до Солом’янського районного суду м.Києва. (За місцем проживання відповідача, яке він вказав в протоколі, складеному співробітниками поліції і підтвердив в суді, який виносив постанову про визнання його провини.) У суді спочатку втрачають квитанцію про сплату судового збору, потім знаходять.

Серпень 2018 року – Солом’янський районний суд м.Києва визначає передати справу до Голосіївського районного суду м.Києва, оскільки винуватець не зареєстрований в м.Києві (як виявилося його місце реєстрації м.Луганськ).

Грудень 2018 року – Голосіївський районний суд м.Києва отримує матеріали справи і відкриває судовий процес.

Березень 2019 року – Голосіївський районний суд м.Києва приймає рішення, яким відмовляє в позові. З рішення стає зрозуміло, що інститут страхування України діє не для забезпечення стягнення збитків потерпілих, а для захисту майнових прав винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Серпень 2019 року – Київський апеляційний суд залишає в силі рішення Голосіївського районного суду м.Києва.

Фінальний акорд поставив, звичайно, Верховний суд. Відмова переглядати рішення Київського апеляційного суду через малозначність справи. Аргументи того, що рішення в цій справі стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозахисної практики були визначені безпідставними.

Вищеописана форма – те в які терміни і яким способом відбувалось судочинство, дуже гарно відповідає критеріям «своєчасності та ефективності» вирішення правових суперечок як результату судової реформи.

Суттю ж справедливості правових спорів є питання права, яке проходить червоною лінією в рішеннях. А саме – відповідальність за благонадійність страхової компанії винуватця дорожньо-транспортної пригоди цілком і повністю лежить на потерпілому. Неможливо не дати юридичний висновок з питання права в 3-х словах: «Битий небитого везе!»

І вишенькою на торті цієї історії став мій гугл пошук по судді Верховного суду, який вирішив результат справи. Суддя, який був призначений на посаду 07.05.2019 року, з річним доходом 47 565 грн., 3 – ма дітьми і квартирою в 42 кв.м., без єдиного дня роботи в суді в мотиваційному листі до ВККСУ вказав, що володіє достатнім професійним досвідом і кваліфікаційним рівнем для високої посади судді Верховного суду. Це практична сторона очищення і вдосконалення судової влади.

У мене все, реформа пройшла успішно в усіх відношеннях. Судочинство України приведено до європейських стандартів. Держава гарантувала захист прав, свобод і законних інтересів. Рішення правових спорів здійснюється виключно шляхом своєчасного, ефективного і справедливого судочинства на основі виключно верховенства права.

З усіма рішеннями по даній судовій справі можна ознайомитися в реєстрі судових рішень, №760 / 18948/18.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *